Спендіаров (справжнє прізвище — Спендіарян) Олександр Опанасович [20.10(1.11) .1871, Каховка, — 7.5.1928, Єреван], радянський композитор, диригент, педагог, громадський діяч, народний артист Вірменської РСР (1926). Класик вірменської музики. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1895). Теорію композиції вивчав в Н. С. Кленовського в Москві (1892—94) і Н. А. Рімського-корсакова в Петербурзі (1896—1900). Довгий час жив в Криму. Творчість С. розвивалося під впливом передової російської і вірменської культури (спілкувався з А. До. Глазуновим, М. Горьким, поетом О. Туманяном і ін.). Як композитор С. затверджував реалістичне мистецтво, тяжів до програмної музики, створив в своїх творах образи природи, що опоетизували, жанрові картини народний життю. За симфонічну картину «Три пальми» (1905), легенду «Беда-проповідник» (1907) і мелодекламацию «Ми відпочинемо» (на текст А. П. Чехова, 1910) отримав Глінкинськие премії (1908, 1910, 1912). У ряді його вигадувань звучить протест проти соціальної несправедливості і заклик до свободи: елегія «Нестисла смуга» для хору з оркестром (слова Н. А. Некрасова, 1902), героїчна пісня «Туди, туди, на полі честі» (по роману «Рани Вірменії» Абовяна, слова І. Іоаннісяна, 1914), арія з оркестром «До Вірменії» (1915).
Після Жовтневої революції 1917 С. активно включився в будівництво сов.(радянський) культури. Керував самодіяльними хорами, оркестрами, обробляв народний, у тому числі революційні, пісні. З 1924 жив в Єревані, брав участь в роботі інституту науки і мистецтва, консерваторії, в організації музичного видавництва і симфонічного оркестру. У розквіті творчих сил С. написав «Еріванськие етюди» для оркестру (1925), до кінця життя працював над героїко-патріотічною оперою «Алмаст» по поемі «Узяття Тмкаберта» Туманяна (1930, Москва). Серед вигадувань С. — «Концертна увертюра» (1900), 2 сюїти «Кримські етюди» (1903, 1912), кантата «Пам'яті Ст Ст Стасова» (1907), романси, мелодекламациі, вокальні ансамблі, хори, камерно-інструментальні твори. Ім'я С. привласнено Вірменському театру опери і балету.
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), сост. і ред. Р. Е. Будагян, т. 1—10, Ер., 1943—71; Автобіографія, «Радянська музика», 1938 № 4.
Літ.: Шавердян А., А. А. Спендіаров, М. — Л., 1939; Спендіарова М., Спенднаров, М., 1964; Тнгранов Р., А. А. Спендіаров, 2 видавництва, М., 1971; Олександр Спендіаров. Статті і дослідження, сост. Р. Геодакян, Ер., 1973.
