Соха, землеробське орне знаряддя. Відома з кінця 4 — почала 3 тис. до н.е.(наша ера) в Давньому Єгипті, Месопотамії, Середземномор'ї (о. Крит). В середні віки була поширена у багатьох народів Євразії. Спочатку була цілком дерев'яною, пізніше стала забезпечуватися залізними сошниками. У російських письмових пам'ятниках згадується лише з 14 ст, проте застосовувалася значно раніше, про що свідчать знахідки залізних сошників 7—8 вв.(століття) Найбільш поширені були двозубі С. От орних знарядь плугового типа С. відрізняється тим, що відвал її не придатний до перекидання пласта і вона не має підошви. Продуктивність і якість роботи С. дуже низькі. С. зберігається у деяких народів Південної і Передньої Азії.
