Сорокин Пітірім Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сорокин Пітірім Олександрович

Сорокин (Sorokin) Пітірім Олександрович (21.1.1889, Турья, СРСР, — 10.2.1968, Уїнчестер, штат Массачусетс, США), російсько-американський соціолог. Закінчив Петербурзький університет. Лідер правого крила партії есерів. Після Лютневої революції 1917 секретар Л. Ф. Керенського і головний редактор газети «Воля народу» (1917). З 1919 професор університету Петрограду. З 1922 а еміграції. З 1923 в США, в 1930 набрав американське громадянство. У 1930—64 професор, а потім заслуженого на професора Гарвардського університету, де організував і очолював факультет соціології. С. розглядав історичну дійсність як ієрархію в різній мірі інтегрованих культурних і соціальних систем. У основі ідеалістичної концепції С. — ідея про пріоритет надорганічної системи цінностей, значень, «чистих культурних систем», носіями яких є індивіди і інститути. Історичний процес, по С., є флуктуація типів культур, кожен з яких є специфічна цілісність і має в основі декілька головних філософських посилок (уявлення про природу реальності, методах її пізнання). С. виділяє трьох основних типів культури: плотський (sensate) — в нім переважає безпосереднє плотське сприйняття дійсності; ідеациональний (ideational), в якому переважає раціональне мислення; ідеалістичний (idealistic) — тут панує інтуїтивний метод пізнання. Тип культури визначається пануючим світоглядом, вираженим в праві, мистецтві, філософії, науці, релігії і структурі суспільних стосунків, радикальне перетворення і зміна яких відбуваються в результаті криз, воєн, революцій. Криза сучасного буржуазного суспільства С. пов'язував з розвитком матеріалізму і науки і вихід з нього бачив в майбутній перемозі релігійної «ідеалістичної» культури. С. — один з родоначальників буржуазних теорій соціальній мобільності і соціальній стратифікації .

загрузка...

 

  Соч.: Злочин і кара, подвиг і винагорода, СП(Збори постанов) Би, 1911; Л. Н. Толстой як філософ, М., 1914; Проблема соціальної рівності, П., 1917; Система соціології, т. 1—2, П., 1920; The sociology of revolution, Phil. — L., 1925; Social mobility, N. Y. — L., 1927, нове видавництво — Social and cultural mobility, Glencoe, 1959; Social and cultural dynamics, [3 ed.], v. 1—4, N. Y., 1962; Society, culture and personality, N. Y., 1947: Fads and foibles in modern sociology and related sciences, Chi., 1956; Sociological theories of today, N. Y., 1966.

  Літ.: Ленін Ст І., Коштовні визнання Пітіріма Сорокина, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво т. 37; його ж. Про значення войовничого матеріалізму, там же, т. 45; Голосенко І. А., Філософія історії П. Сорокина, «Нова і новітня історія», 1966 № 4; Loomis С. P., Loomis L. До., Modern social theories, N. Y., 1965; Cowell F. R.. Values in human society. The contributions of P. A. Sorokin to sociology, Boston, 1970.

  І. А. Голосенко.