Сорокин Іван Лукич [4(16) .12.1884, станиця Петропавловськая, нині Курганінського району Краснодарського краю, — 1.11.1918, Ставрополь], авантюрист, що прилучився до боротьби за Радянську владу на Північному Кавказі, лівий есер. Народився в сім'ї кубанського козака-середняка. Учасник 1-ої світової війни 1914—18, з 1915 офіцер. На початку 1918 організував козачий революційний загін, що діяв проти білогвардійців. 3 серпня 1918 був призначений головкомом військ Північного Кавказу, з 3 жовтня командувач 11-ою армією. Прагнув до необмеженої влади, виробляв незаконні арешти і розстріли і став протиставляти себе керівництву Північно-кавказької радянської республіки. При спробі ЦВК(Центральний виконавський комітет) і РВС(Реввоєнрада) республіки присікти авантюристські дії С. він 21 жовтня підняв заколот і розстріляв в П'ятигорську багато керівників республіки. Терміново скликаний 2-й з'їзд Рад Північного Кавказу 27 жовтня оголосив С. поза законом. 30 жовтня він був арештований в Ставрополі і убитий за зраду одним з командирів до суду.
