Солонгой
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Солонгой

Солонгой (Mustela altaica), ссавець сімейства куниць; займає проміжне положення між горностаєм і колонком . Довжина тіла до 31 см, хвоста до 15 см, важить до 400 р. Тіло гнучке, приземисте. Хутро короткий желтоватопальовий, на голові буро-сірий. На зиму не біліє. Зустрічається в Азії (окрім північної частини); у СРСР — в Казахстані (Прібалхашье), Середній Азії, на Алтаї, в Забайкаллі і на півдні Примор'я. Мешкає головним чином в гірських місцях. Живе в норах гризунів, в кам'яних розсипах, тугаях і очеретяних чагарниках. Гін в лютому — травні. Вагітність 38—42 діб. У виводку до 13 дитинчат. Харчується С. дрібними гризунами, птицями, ящірками, рибою і комахами. Місцями шкодить ондатроводству. Промислове значення невелике.

Мал. до ст. Солонгой.