Соловецкий монастир. Заснований в кінці 20—30-х рр. 15 ст ченцями Кирілло-Белозерського монастиря Зосимой і Саватієм на Соловецком острові в Білому морі. У 15—16 вв.(століття) С. м. швидко збільшив свої земельні володіння, які розташовувалися по берегах Білого моря і річок, що впадають в нього. С. м. розвинув промислову і торгівельну діяльність, ставши економічним і політичним центром Біломорського краю. Архімандрити в С. м. призначалися безпосередньо царем і патріархом. З 1765 С. м. став ставропігиальним, тобто що безпосередньо підкорявся Синоду. Провідну роль в господарстві С. м. грали соляний (у 1660-і рр. — 54 варніци), морський, звіробійний, рибний, слюдяний, залізний, перлинний і ін. промисли, на яких було зайнято велику кількість залежні від С. м. людей. У монастирі до середини 17 ст налічувалося до 350 ченців, 600—700 слуг, ремісників і селян. У 50—60-і рр. 17 ст С. м. був одним з оплотів розколу .Соловецкоє повстання 1668—1676 було направлене проти церковної реформи Никона і прийняло антифеодальний характер.
Разом з острогами Сумським і Кемським С. м. мав велике значення як важлива погранична фортеця з десятками знарядь і сильним гарнізоном. У 16—17 вв.(століття) С. м. не раз успішно відбивав напади лівонцев і шведів (у 1571, 1582, 1611). У 1854 С. м. був атакований з моря трьома англійськими кораблями. Після 9-годинного артилерійського обстрілу (6 і 7 липня) кораблі пішли в морі. З кінця 16 ст до початку 20 ст С. м. був також местомом заслання противників самодержавства і офіційного православ'я. Був центром тієї, що християнізує на С.; в його книгосховищі були багато рукописних і старопечатних книг. У С. м. складався Літописець Соловецкий.
Архітектурний ансамбль С. м. розташований на березі бухти Благополуччя на Соловецком острові. Територія С. м. оточена потужними стінами (висота 8—11 м-коду , товщина 4—6 м-коду , з 7 воротами) з 8 баштами (1584—94, майстер Тріфон), складеними в основному з величезних необроблених каменів-валунів (до 5 м-код довжиною). У монастирі поставлені по одній осі культові будівлі (головні з них сполучені критими арочними переходами), оточені багаточисельними господарськими і житловими спорудами, у тому числі: трапезна (одностолпная палата площею 500 м-коду 2 ) з Успенським собором (1552—57), Преображенський собор (1556—64; триярусний, з чітко вираженою пірамідальностью основного об'єму і 4 башнеобразнимі прибудовами по кутах, дозорними вежами, що служили), церква Благовіщення (1596—1601), кам'яні палати (1615), водяний млин (почало 17 ст), дзвіниця (1777), церква Миколи (1834).
В даний час — Історіко-архітектурній заповідник.
Літ.: Борсуків Н. А., Соловецкоє повстання. (1668—1676 рр.), Петрозаводськ, 1954; Фруменков Р. Р., Соловецкий монастир і оборона Помор'я в XVI—XIX вв.(століття), [Архангельськ], 1963; Фруменков Р. Р., В'язні Соловецкого монастиря, [Архангельськ], 1965; Борисов А. М., Господарство Соловецкого монастиря і боротьба селян з північними монастирями в XVI—XVII вв.(століття), Петрозаводськ, 1966; У ереш С. Ст, Соловки, «Історія СРСР», 1967 № 3; Максимов П., Свірський І., Нові матеріали по древніх будівлях Соловецкого монастиря, в збірці: Архітектурний спадок, [ст] 10, М., 1958: [Бартенев І. А.], Соловецкие острова [Л., 1969].
