Соколів Сергій Леонідович [р. 18.6(1.7) .1911, Евпаторія, нині Кримської області], радянський воєначальник, генерал армії (1967). Член КПРС з 1937. Закінчив бронетанкове училище (1934) Горького, Військову академію бронетанкових і механізованих військ (1947) і Військову академію Генштабу (1951). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 начальник штабу танкового полку на Західному фронті (червень — вересень 1941), помічник начальника і начальник відділу Автобронетанкового управління, начальник штабу управління командувача бронетанковими і механізованими військами Карельського фронту (1941—44), командувач бронетанковими і механізованими військами 32-ої армії того ж фронту (березень — вересень 1944). Брав участь в обороні і звільненні Радянського Заполярья. Після війни на командних посадах у військах. З січня 1960 начальник штабу — 1-й заступник командувача військами Московського військового округу, з липня 1964— 1-й заступник командувача, з жовтня 1965 —командующий військами Ленінградського військового округу. З квітня 1967 — 1-й заступник міністра оборони СРСР. З 1966 кандидат в член ЦК КПРС, з 1968 — член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 7, 8 і 9-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Озброєних Силах» 3-ої міри і медалями, а також декількома іноземними орденами і медалями.
