Соколов-Мікитов Іван Сергійович [17(29) .5.1892, урочище Осічи під Калугою, — 20.2.1975, Москва], російський радянський письменник. Літературну діяльність почав в 1916. Для прози З.-М. характерні жанри реалістичної розповіді і путнього нарису, відмічених увагою до природи, до людини праці, простотою і виразністю мови (книги «На річці Невісниці», 1928; «Блакитні дні», 1928; «Ленкорань», 1934; «Дороги кораблів», 1934; «Північні розповіді» 1939, і ін.). Значними віхами в творчості З.-М. стали «Чижікова лавра» (1926) — повість про російських емігрантів: автобіографічна повість «Дитинство» (1931—53). Опублікував книги розповідей і казок для дітей, спогаду. Твори З.-М. перекладалися іноземними мовами. Нагороджений 3 орденами.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—3, М., 1929; Соч., т. 1—2. [Вступ. ст. А. Твардовського], М., 1959; Собр. соч.(вигадування), т. 1—4. [Вступ. ст. Ст Різдвяного], М., 1965—66; Вибране. [Послесл. Н. Риленкова], Л., 1972.
Літ.: Федін До., Соколов-Мікитов, Собр. соч.(вигадування), т.9, М., 1972; Смирнов М. М., Іван Соколов-Мікитов. Нарис життя і творчості, Л., 1974; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 4, М., 1966.
