Собольов Леонід Сергійович [9(21) .7.1898, Іркутськ, — 17.2.1971, Москва], російський радянський письменник, Герою Соціалістичного Труда (1968). Закінчив морське училище Петрограду. Учасник Громадянської війни 1918—20; у роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 військовий кореспондент «Правди». Друкувався з 1926. У романі «Капітальний ремонт» (т. 1, 1932, нові глави — 1962) показано розкладання царського флоту напередодні 1-ої світової війни 1914—18, важкий дорога ідейного розвитку офіцерів і матросів. Життю флоту в мирний час і героїзму радянських моряків в період Великої Вітчизняної війни 1941—45 присвячена збірка розповідей «Морська душа» (1942; Державна премія СРСР, 1943), повість «Зелений промінь» (1954) і ін. Автор трагедії «Абай» (1941, спільно с М. Ауезовим), безліч статей на літературні і суспільно-політичні теми. Твори С. перекладені іноземною мовою. Голова Оргкомітету (потім правління) Союзу письменників РРФСР (1957—1970). Депутат Верховної Ради СРСР 5—8-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6, М., 1972—74.
Літ.: Сурганов Ст, Леонід Собольов, М., 1962; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик.) т. 4, М., 1966.
