Снук-Хюргронье (Snouck Hurgronje) Християн (8.2.1857, Остерхаут, Північний Брабант, — 26.6.1936, Угстгест, поблизу Лейдена), голландське ісламознавство. Учень М. Я. де Тує і Т. Нельдеке . В 1891—1906 радник уряду в голландській компанії Ост-індськой. У 1906—27 професор Лейденського університету, президент Амстердамської АН(Академія наук). Почесний член АН(Академія наук) СРСР (1927). З.-Х. і угорське ісламознавство І. Гольдциер довели, що велика частина хадісов (переказів про приписуваних Мухаммеду вчинках і висловах) створювалася не в епоху первинного ісламу, а в кінці 7—8 вв.(століття)
Соч.: Verspreide Geschriften, dl 1—6, Bonn — Lpz., 1923—27 (у 4 т. спісськ праць); Мекка, dl 1—2, Haag, 1888—89.
Літ.: Крачковський І. Ю., Пам'яті Хр. Снука-Хюргронье. Ізбр. соч.(вигадування), т. 5, М. — Л., 1958.
