Смірненський (Смірненськи) Хрісто (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Хрісто Дімітров Ізмірлієв) [17(29) .9.1898, Кукуш, — 18.6.1923, Софія], болгарський поет. Член БКП (тісних соціалістів) з 1921. Вчився в технічних і військових училищах. Друкувався з 1915. Співробітничав в гумористичних журналах і комуністичних виданнях. С. — один з тих, що зачинають соціалістичного реалізму в болгарській літературі; вперше створив значні художні образи пролетарів-революціонерів, оспівував грядущу світову революцію (збірка віршів «Та буде день!», 1922). Співчуттям до долі бідняків, гнівом до тих, що пригноблюють пройняті поеми і вірші 20-х рр., серед яких твори, присвячені Великій Жовтневій соціалістичній революції, Громадянській війні в Росії («Червоні ескадрони», 1920, «Москва», 1921, «В Поволжье», 1922, і ін.). С. — талановитий сатирик («Pro patria», 1919, «Кронштадт», 1921, «Політична зима», 1921, і ін.).
Соч.: С'брані с'чиненія, т. 1—4, Софія, 1958—60; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1954.
Літ.: Марков Д. Ф., Хрісто Смірненський, в його кн.: Болгарська поезія першої чверті XX ст, М., 1959; Ізмірлнова Н., Хр. Смірненськи..., Софія, 1961; Николов М., Хрісто Смірненськи, Софія, 1965.
