Смільгис Едуард Яновіч [10(22) .11.1886, Рига, — 19.4.1966, там же], латиський радянський режисер, актор, народний артист СРСР (1948). З 1906 виступав в напівпрофесійних спектаклях. З 1911 актор Нового ризького, в 1915—1919 Петрограду латиського театрів. У 1920 один з ініціаторів створення, актор, до 1964 художній керівник Художнього театру ним. Я. Райніса (Рига). Режисерське мистецтво С. визначило стиль і творчий метод Художнього театру; для більшості його постановок характерні монументальність, героїко-романтічна спрямованість, ясність сценічної інтерпретації, яскрава театральність. Поставив спектаклі: «Грав я, танцював» (1926, 1956), «Вогонь і ніч» Райніса (1947; Державна премія СРСР, 1947), «Фауст» Гете (1940), «Єгор Буличев та інші» Горького (1946), «Ганна Кареніна» по Л. Н. Толстому (1949), «Марія Стюарт» Шиллера (1956), «Гамлет» Шекспіра (1959) «Оптимістична трагедія» Вишнєвського (1964) і ін. Серед кращих ролей: Пер Гюнт («Пер Гюнт» Ібсена), Гамлет, Цезарь, Петруччо («Гамлет», «Юлій Цезарь», «Приборкання норовистої» Шекспіра), Дон Карлос («Дон Карлос» Шиллера), Тотс («Грав я, танцював»). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
