Смольянінов Вадим Олександрович (сьогодення прізвище і ім'я — Смольников Сергій Олександрович) (12.9.1890, Алапаєвськ, нині Свердловської області, — 8.9. 1962, Москва), радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1908. Народився в сім'ї робітника. З 1905 робітник. Вів партійну роботу на Уралі. Під час 1-ої світової війни 1914—18 мобілізований в армію, вів революційну роботу серед солдатів Смоленського гарнізону. Після Лютневої революції 1917 член Виконкому Смоленської ради, член міськкому і губкома РСДРП (б). Делегат Всеросійської конференції фронтових і тилових військових організацій РСДРП (б). У серпні 1917 член Смоленського ревкома по боротьбі з корніловщиной, в жовтневі дні член ВРК. Делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад. У 1918—21 голова Смоленського СНХ, голова губпрофсовета, член Президії губкома РКП (б). З квітня 1921 помічник, потім заступник управделамі СТО(Рада праці і оборони), працював під безпосереднім керівництвом Ст І. Леніна. З 1924 управделамі СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР; з 1927 член, голова Малого СНК(Рада Народних Комісарів). З 1929 начальник будівництва Магнітогорського металургійного комбінату, заступник начальник «Востоксталі». У 1932—38 директор Ленінградської філії Державного інституту по проектуванню металургійних заводів. Делегат 8—10-го з'їздів РКП (б). Був членом ВЦИК. З 1956 персональний пенсіонер.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 474); Ремізів М., Чаплін А., У перших рядах, в збірці: Солдати партії, М., 1971.
