Магнітогорський металургійний комбінат імені Ст І. Леніна, найбільше в СРСР і одне з найбільших в світі підприємств чорної металургії в місті Магнітогорську Челябінської області РРФСР. Почав будуватися в 1929 біля підніжжя гори Магнітною як складова частина вугільно-металургійної бази на сході — Уралою-Кузбасу. 15 травня 1931 вступила в буд копальня, 31 січня 1932 задута перша доменна піч, 8 липня 1933 пущена перша мартенівська піч, 28 липня 1933 вступив в буд блюмінг, в листопаді 1933 — стан безперервної заготівки, в серпні 1934 — великосортний прокатний стан 500. 11 квітня 1970 комбінату привласнено ім'я Ст І. Леніна. Основна залізорудна база комбінату — гора Магнітна і Соколовсько-сарбайський гірничо-збагачувальний комбінат (Кустанайська область Казахська РСР). До складу комбінату входять гірничорудне виробництво, коксохімічний цех, агломераційні фабрики, доменний і мартенівські цехи, обтискові сортопрокатні і листові стани гарячого плющення, цехи по виробництву холоднокатаного сталевого аркуша, білої жерсті, оцинкованого аркуша, емальованого і оцинкованого посуду, вогнетривів, допоміжні цехи. За 1946—70 виробництво чавуну зросло в 3,8 разу, стали в 4,3 разу і прокату в 4,5 разу. За роки існування комбінат виробив (на грудень 1971) 173,4 млн т чавуну, 217,4 млн. т стали, 170,8 млн. т прокату. Питома вага продукції комбінату у виробництві чорних металів в СРСР в 1971 склав по чавуну 11%, стали — 10,6%, прокату — 10,5%. М. м. до. — одне з найрентабельніших підприємств галузі. Нагороджений 2 орденами Леніна (1943 і 1971) і орденом Трудового Червоного Прапора (1945).
