Слонімський (Słonimski) Антоні (р. 15.10.1895, Варшава), польський письменник. Закінчив Академію витончених мистецтв у Варшаві. Перша книга віршів — «Сонети» (1918). Імперіалістичну війну, фашизм С. критикував з позицій абстрактного гуманізму (поема «Чорна весна», 1919, збірки «Парад», 1920, «Година поезії», 1923, «Вікно без грат», 1935). Автор політичних фейлетонів, комедій («Вавілонська башта», 1927, і ін.). У роки 2-ої світової війни 1939—45 жив в Парижі і Лондоні, видав збірки патріотичних антифашистських віршів «Тривога» (1940), «Попіл і вітер» (1940—41). Очолював Союз польських письменників (1956—59). Виражав незгоду з деякими аспектами політики ПОРП(Польська об'єднана робоча партія). Державна премія ПНР(Польська Народна Республіка) (1955).
Соч.: Kroniki tygodniowe. 1927—1939, Warsz., 1956; Poezje zebrane, 2 wyd., Warsz., 1970; Jedna strona medalu Warsz., 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.; Польська поезія, т. 2, М., 1963.
Літ.: Sandauer A., Wiek zwycięstwa, у його кн.: Poeci trzech pokoleń, Warsz., 1905; Kowaiczykowa A., Liryki Słonimskiego, 1918—1935, Warsz., 1967.
