Словацьке національне повстання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Словацьке національне повстання

Словацьке національне повстання 1944 , антифашистське національно-визвольне повстання словацького народу в серпні — жовтні 1944. Організаторами і керівниками С. н. ст були комуністи, що проводили лінію керівництва КПЧ, що знаходилося в Москві, і підпільного ЦК компартії Словаччини (КПС). План озброєного виступу був розроблений підпільною Словацькою національною радою (СНС), створеною за ініціативою комуністів в грудні 1943 з представників КПС (Р. Гусак, Л. Новомеський, До. Шмідке) і інших партій, що брали участь в русі Опори. Озброєні сили С. н. ст складали партизанські бригади (близько 15 тис. чоловік), що перейшли на сторону повстанців частини словацької армії. Повстанська армія, створена в ході С. н. ст, налічувала близько 60 тис. чоловік; в рядах словацьких партизан билися близько 3 тис. радянських громадян, а також французькі, польські, болгарські, румунські, угорські югославські, німецькі антифашисти. Сигналом до С. н. ст послужила та, що почалася 29 серпня з відома словацького маріонеткового уряду окупація Словаччини німецько-фашистськими військами. Того ж дня розвернулися активні дії озброєних сил повстанців. 30 серпня СНС заявив від імені повсталого народу про скидання маріонеткового фашистського уряду і узяв владу в свої руки. До 31 серпня повстанням були охоплені вся Центральна і деякі області Східної Словаччині. 1 вересня 1944 в повстанському центрі Банська-Бістріце була прийнята Декларація СНС, в якій наголошувалася необхідність відтворення Чехословацької республіки, проведення національно-демократичних перетворень, здійснення рівноправ'я чеського і словацького народів. Спираючись на національні комітети, в яких провідну роль грали комуністи, СНС відновив демократичні свободи, розпустив фашистські партії і організації, звільнив політичних увязнених і ін. Командування Радянської Армії розробило план Карпато-Дукельськой операції для надання допомоги повсталим, організувало перекидання ним озброєння, боєприпасів, продовольства, спорядження. 8 вересня 38-я армія 1-го Українського фронту почала настання від Кросно (у Польщі) на південь з метою пробитися через Дукельський перевал до Словаччини. Разом з радянськими військами бився 1-й Чехословацький армійський корпус (сформований в СРСР). 6 жовтня 1944 після важких боїв Дукельський перевал був узятий (на згадку про цю операцію 6 жовтня оголошено Вдень Чехословацькій народній армії). У 2-ій половині жовтня 1944 гітлерівці поцупили проти повстанців перевершуючі сили і опанували основні опорні пункти С. н. ст, у тому числі Банська-Бістріцей (27 жовтня). Повстанці відступили в гори. Партизанські бригади вели бойові дії до з'єднання в січні 1945 з частинами Радянської Армії, що наставали. С. н. ст з'явилося вершиною антифашистської боротьби словацького народу під керівництвом КПЧ і початку національно-демократичної революції в Чехословакії.

загрузка...

  Літ.: Гусак Р., Свідоцтво про словацьке національне повстання, [пер. із словац.], М., 1969; Kropilak М., Slovenske narodni povstanie. Brat., 1974; Slovenske narodne povstanie. 1944—1974 (Bibliografia), Brat., [1974].

  Ст Ст Марьіна''