Сливова плодожерка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сливова плодожерка

Сливова плодожерка [Laspcyresia (Grapholitha) funebrana], метелик сімейства листовійок, небезпечний шкідник сливи. Крила в розмаху 12—15 мм, передні — мишасті з овальною свинцево-сірою плямою на зовнішньому краю, задні — світло-сірі з бахромою по зовнішньому краю. Поширена в Західній Європі, Північній Африці, Малій і Передній Азії. У СРСР — в Європейській частині, Середній Азії, Західному Сибіру; сильно шкодить на Чорноморському побережжя Кавказу, в Краснодарському краю, Криму і Середній Азії. Окрім сливи, С. п. ушкоджує аличу, терен, абрикосу, персик. Дає 1—3 покоління в рік. Перші метелики з'являються на ранніх сортах сливи (Вікторія і ін.) під час скидання оцвітини. Самки відкладають яйця поодинці на плоди (дуже рідко на листя). Отродівшиеся гусениці виїдають м'якоть плодів. Пошкоджені плоди передчасно обпадають. Урожай сливи різко знижується. Заходи боротьби. Очищення відмерлої кори і дупел для знищення зимуючих гусениць; збір і знищення падалиці; накладення ловецьких поясів (у червні) в підстави штамбів; спушення грунту в період відходу гусениць літніх поколінь на обертання в лялечку; обприскування дерев інсектицидами (з врахуванням встановлених термінів до дозрівання плодів) проти кожного покоління шкідника: перше — на початку масового літа метеликів; друге — через 10—12 сут після першого. У районах, де С. п. дає одне покоління (БССР), добрі результати отримані при використанні трихограми .

 

  Літ.: Васильев Ст П., Лівшиц І. З., Шкідники плодових культур, М., 1958.

  М. А. Гонтаренко.