Славін Лев Ісаєвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Славін Лев Ісаєвіч

Славін Лев Ісаєвіч [р. 15(27) .10.1896, Одеса], російський радянський письменник. Учасник 1-ої світової війни 1914—1918, Громадянської війни 1918—20; у роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 військовий кореспондент газети «Червона зірка» і «Звістки». Друкується з 1922. Автор романа «Спадкоємець» (1930), повістей «Мої земляки» (1942; фільм «Два бійці», 1943), «По той бік горба» (1958), багатьох розповідей, нарисів, п'єс, у тому числі п'єси «Інтервенція» (1932), у якій яскраво показана Одеса перших років революції, інтернаціональна єдність трудящих. За сценарієм С. поставлені фільми «Приватне життя Петра Віноградова» (1935), «Син Монголії» (1936, спільно з Б. Лапіним і З. Хацревіним), «Повернення Максима» (1937, спільно з Г. Козінцевим і Л. Траубергом). Опублікував також спогади про письменників-сучасників. Багато творів С. перекладені іноземною мовою. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.

  Соч.: Портрети і записки, М., 1965; Передвістя істини, М., 1968; За нашу і вашу свободу! Повість про Ярослава Домбровськом, М., 1968; Вибране. [Вступ. ст. А. Вуліса], М., 1970.

  Літ.: Гордон А., Лев Славін і його п'єса «Інтервенція», Душ., 1966; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 7, ч. 2, М., 1972.