Склопластики, композиційні матеріали, що складаються із скляного наповнювача і синтетичного полімерного єднального. Наповнювачем служать в основному скляні волокна у вигляді ниток, джгутів (ровінгов), тканин (див. Склотекстоліт ) , матів, рубаних волокон; єднальним — поліефірниє, феноло-формальдегіді, епоксидні, кремнійорганічні смоли, полііміди, аліфатичні поліаміди, полікарбонати і ін. Див. також Пластичні маси .
Для С. характерне поєднання високих прочностних, діелектричних властивостей, порівняно низькій щільності і теплопровідності, високою атмосферо-, водо- і химстойкості. Механічні властивості С. визначаються переважно характеристиками наповнювача і міцністю зв'язку його з єднальним, а температури переробки і експлуатації — єднальним. Найбільшою міцністю і жорсткістю володіють С., розташовані безперервні волокна, що містять орієнтовано (див. таблиці.). Такі С. підрозділяються на однонаправлених і перехресних; в перших волокна розташовані взаємно паралельно, в других — під заданим кутом один до одного, постійним або змінним по виробу. Змінюючи орієнтацію волокон, можна в широких межах регулювати механічні властивості С.
Типові властивості деяких склопластиків на основі алюмоборосилікатних волокон
Властивості
З орієнтованим розташуванням безперервних волокон у вигляді ниток, джгутів
З неорієнтованим розташуванням коротких волокон*
Однонап- равленниє
Пере- хресні (під кутом 0° і 90°)
Стекло- текстоліт
пресс-композі- циі ( l = 5—30 мм )
премікси ( l = 5—25 мм )
Ізготав- ліваємиє напиле- нієм рубаних волокон ( l = 30—60 мм )
на основі матів ( l = 20—70 мм )
Щільність, г/см 3
1,9—2,0
1,8—1,9
1,7—1,8
1,6—1,9
1,7—2,0
1,4—1,6
1,4—1,6
Прочность, Мн/м 2 ( кгс/мм 2 )
при растяже- нді
1300—1700 (130—170)
500—700 (50—70)
400—600 (40—60)
50—150 (5—15)
40—70 (4—7)
90—200 (9—20)
40—150 (4—15)
при статічес- кому вигині
800—1200 (80—120)
700—900 (70—90)
600—700 (60—70)
140—300 (14—30)
80—120 (8—12)
100—250 (10—25)
50—200 (5—20)
Модуль пружності, Гн/мм 2 ( кгс/мм 2 )
45—50 (4500—5000)
30—35 (3000—3500)
25—30 (2500—3000)
10—15 (1000—1500)
7—10 (700—1000)
6—10 (600—1000)
5—10 (500—1000)
l — довжина волокна.
Більшою ізотропією механічних властивостей володіють С. з неорієнтованим розташуванням волокон: гранульовані і сплутано-волокнисті прес-матеріали; матеріали на основі рубаних волокон, нанесених на форму методом напилення одночасно з єднальним, і на основі полотен (матів). С. на основі поліефірних смол можна експлуатувати до 60—150 °С, епоксидних — до 80—200 °C, феноло-формальдегідах — до 150—250 °С, поліімідів — до 200—400 °С. Діелектрична проникність С. 4—14, тангенс кута діелектричних втрат 0,01—0,05, причому при нагріванні до 350—400 °С показники стабільніші для С. на основі кремнійорганічних і поліїмідних єднальних.
Вироби з С. з орієнтованим розташуванням волокон виготовляють методами намотування, пошарового викладення або протягання з подальшим автоклавним, вакуумним або контактним формуванням або пресуванням, з пресу-матеріалів — пресуванням і литвом.
С. застосовують як конструкційний і теплозахисний матеріал при виробництві корпусів човнів, катерів, судів і ракетних двигунів, кузовів автомобілів, цистерн, рефрижераторів, радіопрозорих обтічників, лопатей вертольотів, вихлопних труб, деталей машин і приладів, корозійностійкого устаткування і трубопроводів, невеликих будівель, басейнів для плавання і ін., а також як електроізоляційний матеріал в електро- і радіотехніці.
Літ.: Пластики конструкційного призначення, М., 1974.
