трубки Ситовідниє, гратчасті трубки, провідні елементи квіткових рослин, однорядні тяжі витягнутих в довжину кліток, кінцеві стінки яких перетворені на ситовідниє пластинки, що несуть ситовідниє поля (див. Ситовідниє клітки ) з багаточисельними проривами, що вистилають зсередини калозою . В простих, зазвичай горизонтальних пластинках ситовідноє поле одне (гарбуз, ясен), в складних, похилих — їх декілька (липа, виноград, пасифлора, рис). До кожного членика С. т. примикає тяж вузьких супроводжуючих кліток. При розвитку С. т. тонопласти в клітках руйнуються, цитоплазма змішується з клітинним соком, органели і ядро дегенеріруют. У більшості рослин С. т. функціонують 1 рік, у винограду — 2 роки, в липи — декілька років, в деяких пальм — десятки років. В кінці вегетаційного періоду ситовідниє прориви повністю закупорюються калозою, яка відкладається також на обох сторонах ситовідной пластинки, утворюючи мозолисті тіла. Що припинили діяльність С. т. і супроводжуючі їх клітки з часом деформуються і зазнають облітерацію .
