Сиричників Сергій Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сиричників Сергій Петрович

Сиричників Сергій Петрович [28.6(10.7). 1891, с. Курби, нині Ярославської області, — 4.3.1951, Москва], радянський учений в області паровозобудування і теплотехніки, академік АН(Академія наук) СРСР (1943). Член КПРС з 1946. У 1917 закінчив Московське вище технічне училище (МВТУ), де викладав в 1918—41. Працював також в Експериментальному інституті шляхів сполучення (1918—27), викладав на Вищих технічних курсах Народного комісаріату шляхів сполучення (НКПС, 1921—25), в Московському інституті інженерів транспорту (1925—31), в Московському електромеханічному інституті інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту (1931—49). У 1940—1943 головний експерт по паровозах експертно-технічного відділу НКПС. Основоположник наукового проектування паровозів; розробив теорію і розрахунок теплових процесів, а також створив теорію топкового процесу паровозних казанів. Державна премія СРСР (1943). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Паровози. Теплова робота, динаміка, автогальма, М., 1949; Теплова робота паровозної топки, М., 1953.

  Літ.: Сергій Петрович Сиричників, М.— Л., 1950 (Матеріали до біобібліографії учених СРСР).

С. П. Сиричників.