Сирени (загін водних ссавців)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сирени (загін водних ссавців)

Сирени (Sirenia), загін водних ссавців. 3 сімейства: ламантіни (3 види), дюгоні (Dugongidae, з 1 видом — дюгонь ) і стеллерови, або морські, корови (Hydrodamalictae, з 1 видом — морська корова, винищеним в 18 ст). С. пристосовані до водного способу життя; на сушу не виходять. Їх торпедообразноє тіло закінчується цілісним або дволопастним хвостовим плавником, який служить основним органом руху. Голова тупо зрізана, шия коротка, але рухлива. Передні кінцівки у вигляді масивних ластів рухливі в ліктьовому суглобі і кистьовому зчленуванні. Шкіра груба, темно-бурого кольору, з окремим рідким волоссям. Підшкірний жировий шар товстий. Парні ніздрі розташовані на кінці морди. У грудної області — пара молочних залоз. Зуби і органи травлення пристосовані до живлення водними рослинами. В сучасних С. в кожній половині щелеп від 2 до 8 одночасно функціонуючих корінних зубів. У самців дюгоней у верхній щелепі є пара різців, що нагадують невеликі бивні. Протягом життя у С. змінялося до 30 корінних зубів. У морської корови піднебіння і нижня щелепа були покриті роговими пластинами. Шлунок об'ємистий, з 2 відділів; кишечник довгий, з розвиненою сліпою кишкою. С. всюди рідкі. Тримаються невеликими групами. Дитинча 1, вагітність в ламантінов триває 5—6 мес, в дюгоней — 11 міс. Чисельність всюди скорочується, тому С. потребують охорони.

  Літ.: Ссавці Радянського Союзу, під ред. В. Г. Гептнера і Н. П. Наумова, т. 2, ч. 1, М., 1967.

  С. Ст Мараков.