Сипахи, спахи, спахиі, спаги (тур. sipahi, від перс.(персидський) сипахи — воїн, солдат), в імперії Османа: 1) загальна назва військових ленников — тімаріотов і позик, що отримували від султана ті, що земельні подарували (тімари і зеамети ) і зобов'язаних нести за це військову службу в кінному феодальному ополченні, виступаючи в похід з певним числом воїнів, що містилися за їх рахунок. У 15—16 вв.(століття) С. складали основну частину турецької армії. Формально інститут С. існував аж до відміни військово-ленної системи (1834). 2) Воїни кавалерійських загонів, що входили в 15—18 вв.(століття) до складу регулярного війська, що перебувало на платні турецького уряду.
