Сипаріс Юозас Вінцовіч [26.2(10.3). 1894, село Кусяй, нині Расейнського району Литовської РСР, — 5.4.1970, Вільнюс], литовський радянський актор, народний артист СРСР (1954). У 1920 почав виступати в сатиричному театрі «Вілколакис» (Каунас). У 1923—25 актор Театру нації, в 1926—40 — Державного театру в Каунасі, з 1940 — Литовського театру драми у Вільнюсі. Серед ролей: Шарунас («Шарунас» Креве-Міцкявічюса), Урнежюс («Нова борозна» Даугуветіса), Вінгис («Невістка» по Жемайте), Телль («Вільгельм Телль» Шиллера), Блазень і сер Тобі («Дванадцята ніч» Шекспіра), Вишневський («Прибуткове місце» Островського), Льовшин («Вороги» Горького), Романюк («Калиновий гай» Корнейчука), Герікас («Доля передсвітанкова» Сруоги), Кведарас («Яблуні. зацвітуть» Хлівіцкасаї Густайтіса). Вперше на литовській сцені створив образ В. І. Леніна в спектаклях «Кремлівські куранти» Погодіна і «Незабутній 1919-й» Вишнєвського (Державна премія СРСР, 1952). Знімався у фільмах «Маріте» (1947) і «Світанок над Німаном» (1953). З 1945 викладав в драматичній студії при театрі, з 1953 на театральному факультеті консерваторії. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Літ.: Gricius A., Kleinas А., J. Siparis, Vilnius, 1954.
