Синюха (трави сем. синюхових)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Синюха (трави сем. синюхових)

Синюха (Polemonium), рід багатолітніх, рідше однорічних трав сімейства синюхових. Листя чергове, непарноперисте, з багаточисельними листочками. Квітки 5-членниє, блакитні, в соцветіях. Чашка дзвонова, віночок з дзвоновим або колесовидним відгином. Плід — коробочка. Близько 50 видів, в холодному і помірному поясі Євразії, в Північній і рідше в Південній Америці. У СРСР 15 видів; зростають переважно в Арктиці і альпійському поясі гір.(міський) С. блакитна (P. caeruleum) зустрічається в лісовій і лісостеповій зонах Європейської частини і Сибіру на сирих лугах, узліссях, в лісах, на берегах річок. Всі її частини (головним чином кореневища і коріння) містять до 20—30% сапонінів, смоли, органічні кислоти, жирне і ефірне масла. Відвар і настій кореневищ і коріння застосовують як відхаркувальний і заспокійливий засоби. С. блакитну культивують як лікарське (Білорусія і Західний Сибір) і декоративна рослина. Обробляють її на низовинних ділянках з неглибоким заляганням грунтових вод, на структурних родючих грунтах легкого механічного складу. Кращі попередники — чисті або зайняті пари, озимі і просапні культури. Під зябльовую оранку вносять гній або компост; при посіві в рядки — гранульований суперфосфат. Рано навесні на другий рік вегетації посіви підгодовують повним мінеральним добривом. Сіють С. під зиму і ранньою навесні. Збирають в кінці першого або другого року вегетацію. Як декоративні розводять також С. мелкоцветковую (P. parviflora), С. красиву (P. pulchellum) і деякі інші види.

  Літ.: Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.

  Т. Ст Егорова.

Синюха блакитна.