Сима Цянь (близько 145 або 135 — близько 86 до н.е.(наша ера)), старокитайський історик, автор першої звідної історії Китаю «Ши цзі» («Історичні записки»). Син головного історіографа ханьського двору Сима Таня, С. Ц. у 108 успадковував посаду батька і зібрані ним матеріали, багато і наполегливо працював і, не дивлячись на опалу, в 90-х рр. 1 ст до н.е.(наша ера) завершив свою грандіозну працю, що послужила зразком для подальших дінастійних історій. «Ши цзі» складаються з 130 глав, що охоплюють історію Китаю із старовини до кінця 2 ст до н.е.(наша ера) С. Ц. застосував вперше в Китаї комплексний принцип, що поєднує хронологічний опис подій («Аннали»), тематичне освітлення різних сторін життя суспільства («Трактати») і жанр біографій. Знаходячись на ідеалістичних позиціях, С. Ц. розглядав розвиток суспільства у вигляді замкнутого кругообігу.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Вибране, М. 1956; Історичні записки, т. 1—2, М., 1972—75; Les mémoires historiques de Se-ma Ts''ien trad. et annotés par Ed. Chavannes, v. 1—6, P., 1895—1969; Records of the Grand historian of China, trad. by B. Watson, v. 1—2, N. Y., 1961.
Літ.: Конрад Н. І., Полібій і Сима Цянь, в кн.: Захід і Схід, М., 1966; Кріль Ю. Л., Сима Цянь — історик, М., 1970; Watson Ст, Ssu-ma Ch''ien. Grand historian of China, N. Y., 1958.
