Симабарськоє повстання, найбільше селянське повстання в Японії. Відбувалося в 1637—38 на півострові Симабара (поблизу м. Нагасакі) і на сусідньому з ним о. Амакуса. Повстання виникло на грунті посилення феодального гніту. У літературі С. ст часто називається «Повстанням японських християн». Повстання носило релігійне забарвлення, яке було типове для багатьох середньовічних селянських рухів. Своєрідність С. ст полягало в тому, що в ідеологічному відношенні воно було пов'язане не з буддійськими сектантськими ученнями (як це часто було раніше), а з християнством, яке насаджувалося в Японії в 16—17 вв.(століття) європейськими місіонерами і переслідувалося урядом. На придушення С. ст була кинута 100-тис. армія (урядові війська і війська місцевих феодалів). Повстанці сховалися в замку Хара (близько 38 тис. чоловік) і оборонялися декілька місяців. Замокнув Хара піддавався артилерійському обстрілу з судів голландських і китайських купців. Узявши штурмом замокнув, урядова армія чинила страшну різанину повстанців, в живих залишилося всього біля 100 чоловік.
Літ.: Boxer С. R., The Christian century in Japan (1549—1650), Berk. — Los Ang., 1951.
