Силістра
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Силістра

Силістра, Силістрія, місто і порт на З.-В.(північний схід) Болгарії, на правом берегу Дунаю. Адміністративний центр Силістренського округа. 48 тис. жителів (1974). У 1973—74 в С. створений транспортний комплекс (річковий порт, же.-д.(железнодорожний) і автодорожній вокзали). Заводи електронно-обчислювальної техніки, верстатобудівний, ливарного устаткування і др.; підприємства харчовосмакової (консервне, м'ясне, борошномельне, винар виробництва) текстильній і меблевій промисловості. Побудований (1975) крупний лісопромисловий комбінат (деревина з СРСР).

  З виникла як римське поселення Дуросторум, в 3—6 вв.(століття) — фортеця і адміністративний центр.(центральний) У 8—14 вв.(століття) — болгарське місто і фортеця Доростол (болг. Др'ст'р), в районі якого в 971 прошлі битви між росіянами і візантійськими військами під час 2-го походу київського великого князя Святослава Ігоревича в Болгарію (970—71). У 971 візантійський імператор Іоан Цимісхий почало настання проти військ, що закріпилися в Болгарії, Святослава і нанесло їх загону поразка в Преслава, а потім рушив до Доростолу, де знаходилися головні сили Святослава (до 30 тис. чоловік, головним чином піхоти) з ладейним флотом. 23 квітня візантійські війська (40—45 тис. чоловік, у тому числі 15 тис. кінноти) безуспішно атакували російські війська які після бою відійшли у фортецю і 25 квітня відобразили штурм противника. Під час облоги російські війська понесли великі втрати від хвороб почався голод. 22 липня Святослав вивів своїх воїнів (близько 20 тис. чоловік) з фортеці і вступив в бій з противником, що удвічі перевершував за чисельністю, якому удалося оточити російські війська але вони прорвалися до фортеці. Значні втрати і голод змусили Святослава укласти світ з Візантією на почесних умовах.

  В кінці 14 ст місто було захоплене турками і названий Силістрієй. Був сильною фортецею, що мала важливе стратегічне значення. В період російсько-турецьких воєн 2-ої половини 18 — 1-ої половини 19 вв.(століття) С. неодноразово піддавалася облогам. У час російсько-турецькі війни 1806—12 генерал Н. М. Каменський в травні 1810 змусив турецький гарнізон С. до здачі. В період російсько-турецької війни 1828—29 С., обложена в 1828 російськими військами, капітулювала в червні 1829. Востаннє С. осідала російськими військами в травні — червні 1854 під час Кримської війни 1853—56 .