Сильвін Михайло Олександрович [20.11(2.12) .1874, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 28.5.1955, Ленінград], учасник революційного руху в Росії. Народився в сім'ї чиновника. У соціал-демократичному русі з 1891. З 1893 студент юридичного факультету Петербурзького університету, член соціал-демократичного кружка. У вересні 1893 познайомився с В. І. Леніном; брав участь в організації Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу», член Центральної групи «Союзу». У 1896 арештований, в 1898 засланий до Східного Сибіру; у серпні 1899 підписав ленінський «Протест російських соціал-демократів» проти «Кредо» «економістів». З 1901 агент «іскри». У 1902 арештований, в 1904 засланий в Іркутську губернію. У серпні 1904 біг за кордон, працював в ЦК РСДРП, займав примиренську позицію по відношенню до меншовиків. З 1905 в Росії, співробітничав в більшовицьких газетах. У 1908 від політичної діяльності відійшов. Після Жовтневої революції 1917 працював в різних сов.(радянський) установах, з 1931 на викладацькій роботі. З 1932 персональний пенсіонер. Автор статей по історії Петербурзького «Союзу боротьби» і книги «Ленін в період зародження партії» (1958).
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, з, 473); Куцентов Д. Р., Діячі Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу», М., 1962.
