Сидоров Аркадій Лаврович [27.1 (8.2) .1900, р. Лагодження, нині області Горького, — 11.3.1966, Москва], радянський історик, доктор історичних наук (1943), професор. Член КПРС з 1920. Закінчив Комуністичний університет ним. Я. М. Свердлова (1923), інститут червоної професури (1928). Активно виступав у пресі проти меншовицько-есерівських концепцій історії Росії. У 1929—36 на партійній роботі в Нижньому Новгороді, Владивостоку Хабаровську. З 1937 на науковій і педагогічній роботі в Москві. У 1948—52 проректор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1953—59 директор інституту історії АН(Академія наук) СРСР. Член головної редакції БСЕ і СИЕ. Ініціатор широкого вивчення історії імперіалізму в Росії, публікації документів по історії Революції 1905—07 (18 тт.) і Великій Жовтневій революції (10 тт.). Нагороджений 2 орденами.
Соч.: Фінансове положення Росії в роки світової війни (1914—1917), М., 1960; Історичні передумови Великої Жовтневої соціалістичної революції, М., 1970; Економічний стан Росії в роки першої світової війни, М., 1973.
Літ.: Волобуєв П. Ст, А. Л. Сидоров, «Історія СРСР», 1966 № 3 [Некролог]; Тарновський До. Н., Дорога ученого, в збірці: Історичні записки, т. 80, М., 1967; Список праць А. Л. Сидорова, там же.
