Сидоній Аполлінарій Гай Соллій Модест (Gaius Sollius Modestus Apollinaris Sidonius) [початок 30-х рр. 5 ст, Лугдунум (сучасний Ліон), — 21.8.483?, Арверни (сучасною Клермон-Ферран)], галло-рімський письменник. Народився в багатій аристократичній сім'ї. У 468 імператор Західної Римської імперії Антемій призначив С. А. префектом Риму, а потім включив в число патриціїв . З 471 або 472 С. А. став єпископом Арверн. Прославився написаними у віршах панегіриками на честь західно-римських імператорів Авіта, Майоріана, Антемія. Твори С. А., особливо листи, — коштовне джерело по історії завоювання Галії вестготами, суспільно-політичних і культурних стосунків цього періоду. С. А. відобразив настрої галло-рімської аристократії періоду падіння Західної Римської імперії.
Соч.: [Opera], у кн.: Monumenta Germaniae Historica, v. 8, Lipsiae, 1887.
Літ.: Ешевський С., Аполлінарій Сидоній, М., 1855; Stevens C. E., Sidonius Apollinaris..., Oxf., 1933; Loyen A., Sidoine Apollinaire..., P., 1943.
