Сидеростат (від латів.(латинський) sidus, родовий відмінок sideris — небесне світило, зірка і греч.(грецький) statós — що стоїть, нерухомий), допоміжний астрономічний прилад з плоским дзеркалом, яке рухається так, що промені небесного світила, відбиті від дзеркала, зберігають один і той же напрям, не дивлячись на видиме добове обертання небесної сфери. Служить для напряму променів небесного світила в нерухомий телескоп. Дзеркало в С. обертається довкола двох взаємно перпендикулярних осей. С. для спостережень Сонця називається геліостатом . У примітивному вигляді С. застосовувався вже в 17 ст У 18 ст для обертання дзеркала став застосовуватися годинниковий механізм. Див. також Целостат .
