Сибірцев Всеволод Михайлович [18(30) .7.1893, Петербург, — травень 1920, станція Муравьево-амурська, нині станція Лазо Приморського краю], учасник Громадянської війни 1918—20 на Далекому Сході. Член Комуністичної партії з 1913. Вчився в Петербурзькому політехнічному інституті, під час 1-ої світової воїни 1914—18 — в юнкерському училищі. У 1917 направлений в 12-у армію Західного фронту. Був членом солдатського полкового комітету, від якого делегувався на 1-ій і 2-ій Всеросійські з'їзди Рад. Брав участь в Жовтневому озброєному повстанні в Петрограді. Деякий час працював у Військовій комісії ради Петрограду. У січні 1918 виїхав за завданням партії до Владивостока; у березні був вибраний секретарем виконкому Владивостоцької ради. В кінці червня 1918 разом з ін. членами Ради був арештований белочехамі і поміщений в концтабір, в серпні 1919 біг з табору. Став редактором нелегальної більшовицької газети «Комуніст», вів партійно-політічеськую роботу в партизанських загонах. У 1920 вибраний до складу Військової ради Тимчасового уряду Приморської обласної земської управи. 5 квітня 1920 схоплений японськими інтервентами і разом з С. Р. Лазо і А. Н. Луцьким спалений в паровозній топці.
