Сеттльмент
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сеттльмент

Сеттльмент, сетлмент (англ. settlement),

  1) у цивільному процесі англосакських країн угода між сторонами, через яку слухання справи в суді припиняється ще до винесення ухвали. Якщо одна із сторін не виконує умови С., вони можуть бути примусово здійснені через суд.(судовий)

  2) У Китаї в 19—20 вв.(століття) — спеціальні квартали в деяких крупних містах що здаються в оренду іноземцям. С. користувалися екстериторіальністю, охоронялися озброєними силами відповідної держави, фактично на них не поширювалася юрисдикція Китайської держави, хоча кит.(китайський) населення складало 95—97% жителів С. Китайци не мали права набувати нерухомої власності, розташованої на території С., на них поширювалася юрисдикція т.з. змішаних судів, де вирішальну роль грали іноземці.

  СРСР першим за своєю ініціативою відмовився від всіх прав і привілеїв, заснованих на нерівноправних договорах царської Росії з Китаєм. Ця відмова була підтверджена китайсько-радянськими угодою 1924. Західні держави відмовилися від своїх екстериторіальних прав в 1943.