Серно-Соловьевіч Олександр Олександрович [15(27) .7.1838, Петербург, — 4(16) .8.1869, Женева], російський революціонер. Брат Н. А. Серно-Соловьевіча . Вчився в Александровськом ліцеї (1851—57). У 1861 увійшов до складу центру суспільства , що створювалося, «Земля і воля» . У 1862 виїхав за кордон, де залишався до кінця життя, засуджений по «процесу 32-х» (1862—65) до вічного вигнання. Виражав погляди лівого крила російської революційної еміграції, очолюючи т.з. «молоду еміграцію» . В 1867 брав участь у виданні перших зборів соч.(вигадування) Н. Г. Чернишевського (видавництву М. Елпідіна, Веве). У 1867 вступив в Женевську секцію 1-го Інтернаціоналу. Переписувався з До. Марксом. З.-С., невиліковно хворий, покінчив життя самогубством.
Літ.: Лемке М., До біографії А. А. Серно-Соловьевіча, в його кн.: Нариси визвольного руху «шестидесятих років», СП(Збори постанов) Би, 1908; Козьмін Би. П., Російська секція 1 Інтернаціоналу, М., 1957; Корочкин Ст М., Російські кореспонденти До. Маркса, М., 1965.
