Середземноморський похід Ушакова 1798—1800, бойові дії російської ескадри під командуванням віце-адмірала Ф. Ф. Ушакова під час війни Росії (у складі 2-ої коаліції) проти Франції. 15(26) липня 1798, після початку Єгипетській експедиції 1798—1801 генерала Наполеона Бонапарта, турецький уряд звернувся до Великобританії і Росії з проханням про військову допомозі. 13(24) серпня русявий.(російський) уряд направив ескадру Чорноморського флоту під командуванням віце-адмірала Ушакова (6 лінійних кораблів, 7 фрегатів і 3 посильних судна, 792 знаряддя, 7400 чіл., у тому числі 1700 чіл. десанта) з Севастополя в Середземне моря 24 серпня (4 вересня) ескадра прибула до Константинополя. 9(20) вересня до російської ескадри в Дарданеллах приєдналися турецькі кораблі (4 лінійних корабля, 6 фрегатів, 4 корвети, 14 канонерських човнів) під командуванням віце-адмірала Кедир-бея, який був підпорядкований Ушакову. Ушаков запропонував план бойових дій із звільнення Іонічних островів, що були ключовою позицією для забезпечення панування в Адріатичному і Іонічному морях і в східній частині Середземного моря. 14(25) вересня до берегів Єгипту для спільних дій з англійською ескадрою адмірала Г. Нельсона був направлений загін кораблів капітана 2-го рангу А. А. Сорокина (2 росіян і 2 турецьких фрегата і 10 турецьких канонерських човнів). 24 вересня (5 жовтня) до Іонічних островів був відправлений загін з 2 фрегатів під командуванням капітан-лейтенанта І. А. Шостака з відозвою до греків взяти участь в звільненні островів від французьких окупантів. 28 вересня (9 жовтня.) цей загін висадив на о. Китіра (Церіго) десант, який опанував фортецю Сан-Николо. 30 вересня (11 жовтня) до острова підійшла ескадра Ушакова і 1(12) жовтня після обстрілу змусила до здачі гарнізон іншій фортеці — Капсаліон. 14(25) жовтня після висадки російського десанта капітулювала французька фортеця на острові Закинтос (Занте), а 17(28) жовтня був зайнятий острів Кефалінія. Грецьке населення з натхненням зустрічало визволителів. З 18(29) жовтня по 3(14) листопада загін кораблів із складу ескадри під командуванням капітана 1-го рангу Д. Н. Сенявіна (2 лінійних корабля, 2 фрегати), підтриманий незабаром всією ескадрою Ушакова, вів бойові дії проти гарнізону острова і фортеці Лефкас (Св. Мавра), що закінчилися здачею французького гарнізону. 24 жовтня (4 листопада) загін кораблів під командуванням капітана 1-го рангу І. А. Селівачева (3 лінійних корабля, 3 фрегати) підійшов к о. Корфу, на якому знаходилася сильна фортеця з гарнізоном 3700 чіл. і 636 знарядь, підходи до острова прикривав острів Відо, де знаходилися 5 батарей. Російські моряки почали облогу. 18 лютого (1 березня) 1799 ескадра Ушакова (7 лінійних кораблів, 10 фрегатів) знищила вогнем всі батареї на острові Відо і зайняла його десантом. Одночасно десант на острові Корфу захопив передові зміцнення фортеці, після чого 19 лютого (2 березня) комендант фортеці генерал Шабо підписав акт про капітуляцію. На звільнених островах була створена Республіка Семи Островів. У квітня 1799 Ушаков направив до південного побережжя Італії загін капітана 2-го рангу А. А. Сорокина (3 фрегати, 2 корвети, 4 канонерські човни), який 23 квітня (4 травня) зайняв Бріндізі, 2(13) травня — Барі, 9 (20) травня — Манфредонію, де був висаджений десантний загін під командуванням капітан-лейтенанта Г. Г. Беллі (570 чіл., 6 знарядь). Цей загін, настававши на З., 3(14) червня штурм опанував Неаполем. 1(12) травня з Корфу був направлений ін. російсько-турецький загін контр-адмірала П. В. Пустошкина (3 лінійних корабля, 4 фрегати, 1 корвет) для блокади Анкони (у червні його змінив загін капітана 2-го рангу Н. Д. Войновіча). 3(14) серпня російсько-турецька ескадра Ушакова (10 лінійних кораблів, 7 фрегатів) перейшла до Мессіни, а потім до Неаполя для спільних дій з англійською ескадрою адмірала Р. Нельсона. З Мессіни Ушаков на прохання фельдмаршала А. В. Суворова направив загін Пустошкина для блокади Генуї. 16(27) вересня близько 1000 чіл. русявий.(російський) десантників вступили до Риму. 31 грудня 1799 (11 січня 1800) Ушаков отримав наказ імператора Павла I повернутися на батьківщину. У жовтні 1800 ескадра прийшла до Севастополя. У результаті заняття в час С. п. У. Іонічеських островів Росія підірвала панування Франції в Східному Середземномор'ї і придбала важливу військово-морську базу на Середземному морі, яку успішно використовувала у війні з Францією в 1805—07.
Літ.: Адмірал Ушаков. Сб. документів, т. 2—3, М., 1952—56; Історія військово-морського мистецтва, т. 3, М., 1963.
