Серадела (Ornithopus) — рід рослин сімейства бобів. Відомо 8 видів; у СРСР 3 види, з яких кормове значення має лише один — С. посівна (О. sativus) — однорічна рослина з сильноветвящиміся тонкими легкополегающимі стеблами завдовжки близько 50 см . Листя непарноперисте, з 5—20 парами ніжних пластинок ланцетової форми. Квітки дрібні, частіше блідо-рожеві, зібрані в кисті по 4—7. Плід — боб, що розпадається на окремих членики, які і служать посівним матеріалом. Плоди нагадують пальці пташиної ноги, тому С. інколи називається птіценожкой. Насіння дрібне, сплюснуте. Корінь стрижньовий, сильноветвящийся, проникає в грунт на глибиною 125 см і більш. Виростає в Португалії, Іспанії, на З.-З.(північний захід) Африки. Введена в культуру в Західній Європі і в Росії в кінці 19 — початку 20 вв.(століття) У СРСР обробляється як кормова рослина, на бідних грунтах використовується на зелене добриво (див. Сидерація ), медонос. Висівають С. в західних областях РРФСР, Білорусії, в Поліссі України. При достатньому зволоженні С. добре зростає навіть на бідних піщаних і супіщаних грунтах, високі урожаї дає при внесенні гною або фосфорно-калійних добрив і обробці насіння нітрагином. С. висівають ранньою навесні як самостійну культуру або під покрив озимини або ярин колосових. Норма висіву 40—50 кг/га . Зростає повільно, починає квітнути через 40—45 сут після посіву і квітне все літо (насіння дозріває нерівномірно). Урожай зеленої маси при посіві 200—300 ц з 1 га , при підсівбі — до 200 ц з 1 га . Зелена маса добре поєдаєтся тваринами і силосується. У 100 кг міститься 15,3 кормової одиниці і 2,7 кг перетравного протеїну. С. швидко відростає після скошування; використовується для пасіння худоби.
Літ.: Серадела. [Сб. статей], під общ. ред. Е. До. Алексєєва, М., 1969.
