Сенситометр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сенситометр

Сенситометр, прилад, за допомогою якого випробовуваний фотографічний матеріал піддають дії послідовності змінних по певному закону (див. нижчий) експозицій, забезпечуючи постійність заданого відносного спектрального складу експонуючого світла. В результаті на фотоматеріалі після його прояву отримують ряд почорнінь фотографічних, званих сенситограммой ( мал. 1 ). Результати виміру сенситограмми на денситометрі використовують для побудови характеристичною кривою фотоматеріалу, в графічній формі що відображує залежність оптичній щільності почорніння від логарифма експозиції. Характеристична крива дозволяє (див. Сенситометрія ) визначити чисельні значення величин, які виражають основине властивості фотоматеріалів: загальну і ефективну світлочутливість, контрастності коефіцієнт, фотографічну широту, оптичну щільність вуалі фотографічної .

  В більшості сучасних С. експозицію змінюють, міняючи освітленість фотошару, тоді як витримку зберігають постійною. Величину витримки вибирають в інтервалі, типовому для фотографічної практики, — від 0,02 до 0,1 сік , частіше всього 0,05 сік (виключення — випробування деяких особливих властивостей фотоматеріалів або властивостей матеріалів вузькоспеціального призначення). Джерелом світла в С. служить, як правило, лампа розжарювання з колірною температурою 2850 К. Ізлученіє лампи за допомогою скляних або рідинних світлофільтрів перетвориться в штучне денне світло з вищою колірною температурою (або яке-небудь інше випромінювання необхідного спектрального складу). Зміна освітленості по заданому закону в С. здійснюють, забезпечуючи прилад нейтрально-сірим клином фотометричним, який розташовують в безпосередньому контакті з випробовуваним фотоматеріалом. Сусідні рівні клину розрізняються по оптичній щільності на 0,3, 0,15 або 0,10, так що при кожному «кроці» освітленість фотошару міняється відповідно в 2,  або  раз. Речовина нейтрального клину повинна поглинати світло невибірково, тобто не змінювати його відносного спектрального складу. Цій умові задовольняють колоїдний графіт, платинові покриття на скляних або кварцевих підкладках, високодисперсне срібло почорніння в желатиновому шарі і деякі ін. матеріали. У СРСР для загальносенситометричного випробування чорно-білих фотоматеріалів відповідно до ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) 2817—50 використовують С. типа ФСР-41 ( мал. 2 ). Для випробування кольорових багатошарових матеріалів рекомендований прилад ЦС-2 (ГОСТ 9160—59). Див. також Спектросенситометр .

  Літ . див.(дивися) при ст. Сенситометрія .

  Л. Н. Капорський.

Мал. 2. Оптична схема сенситометра ФСР-41: 1 — джерело світла; 2 — кожух затвора з отвором; 3 — шторка затвора; 4 — світлофільтр штучного «сонячного» світла; 5 — світлофільтр для визначення ефективної світлочутливості; 6 — діафрагми; 7 — фотометричний клин; 8 — випробовуваний фотоматеріал.

Мал. 1. Сенситограмма — послідовність фотографічних почорнінь, відповідних послідовності нормованих експозицій випробовуваного фотоматеріалу.