Селянська війна 1626 у Верхній Австрії, один з найбільших виступів селян періоду Тридцятирічної війни 1618—48 . Загальною причиною До. ст було посилення феодальної експлуатації селянства, безпосередньою причиною — особливі умови, в яких виявилася під час війни Верхня Австрія, віддана в 1620 імператором Фердинандом II Максиміліану Баварському (за допомогу в розгромі чехів в Білої Гори); населення Верхньої Австрії, особливе селянство, випробовувало гніт непосильних платежів, що стягувалися баварськими властями, що проводилася ними насильницькій контрреформації, тягар постоїв баварських солдатів. Основну масу повсталих склали селяни (хоча в До. ст брали участь також городяни і частина дворян-протестантів). У травні — початку липня повсталі, утворивши велике, порівняльне добре організоване і озброєне військо під керівництвом Стефана Фадінгера, захопили майже всю Верхню Австрію. Займаючи замки і монастирі. селяни знищували феодальні документи, забирали панське майно, зброю. Католицьке духівництво, баварські чиновники, багато дворяни-католиків бігли з країни. Проте після загибелі Фадінгера (смертельно пораненого при облозі головного міста Верхньої Австрії — Лінца, де сховався баварський намісник) Фердінанду II, що використав протиріччя в рядах повсталих, удалося схилити їх до переговорів; виграний час він спожив на перекидання в країну військ з фронту. У грудні 1626 повстання було пригнічене військами Католицької ліги і А. Валленштейна. Останні битви відрізнялися крайнім озлобленням. Пам'ять про До. ст збереглася у фольклорі.
Літ.: Stieve F., Der oberösterreichische Bauernaufstand des Jahres 1626, Bd 1—2 Münch., 1891.
