Сели, древнебалтійський племінний союз, що займав до 13 ст територію по лівому берегу р. Даугави, на Ю. сучасною Латвійською РСР, і частково суміжний район на З.-В.(північний схід) сучасною Литовською РСР. Політичний і військовий центр С. — укріплене городище (з 6 ст н.е.(наша ера)) і посад Селпілс на березі Даугави. С. вели боротьбу з німецькими хрестоносцями, але в 1208 попали під їх іго. Надалі С. увійшли до складу латиської народності.
Літ.: Генріх Латвійський, Хроніка Лівонії, М. — Л., 1938.
