Селенографічеськие координати, числа, за допомогою яких визначають положення крапок на поверхні Луни. Такими координатами є селенографічеськая широта і довгота. Широта — кутова відстань визначуваної крапки від екватора Луни; відлічується по меридіану, що проходить через цю крапку; на північ від екватора широта вважається позитивною, на південь — негативною (північним вважається той з полюсів, при спостереженні з якого Луна видно що обертається проти годинникової стрілки). Довгота — кут між плоскістю меридіана крапки і початкового меридіана; як останній приймається меридіан, плоскість якого проходить через центр Землі при лібрації по довготі (див. Лібрація Луни ), рівній нулю. Довготи вважаються позитивними на схід від початкового меридіана і негативними — на захід від нього, що не узгоджується із загальним правилом, встановленим для планетографічних координат.
