Сейсмічна шкала, шкала для оцінки інтенсивності коливань на поверхні Землі при землетрусах. Існує велика кількість С. ш., у яких інтенсивність вагання оцінюється за мірою пошкоджень будівель, масштабом і формами прояву залишкових деформацій в грунті і іншими показниками зовнішнього ефекту землетрусів.
В СРСР використовується 12-бальна шкала (ГОСТ 6249—52), в якій для визначення балу землетруси, на додаток до перерахованих показників, враховуються свідчення маятника сейсмометра СБМ; використовується також шкала Msk-64 (див. в ст. Землетруси ) , що уточнює способи визначення інтенсивності. З 1973 ведуться роботи по складанню новою С. ш., у якій інтенсивність землетрусів оцінюється не лише за результатами візуальних спостережень, але і за свідченнями приладів (сейсмографів акселерографов і ін.), що фіксують основні елементи коливального процесу (зсуви, швидкість, прискорення), які набувають часток грунту у момент землетрусу. Так, балу 9 відповідає швидкість коливань часток грунту порядка 24,1—48,0 мм/сек, прискорення — 241—480 см/сек 2 (для нижчих балів значення і відповідно нижче). Поряд з оцінкою інтенсивності коливань на поверхні Землі в балах застосовується класифікація землетрусів по магнітуді — умовній величині, пропорційній логарифму енергії, що випромінюється вогнищем землетрусу (так, інтенсивність Ашхабадського землетрусу 1948 оцінюється в 10 балів, а його магнітуда дорівнювала 7,0; для Ташкентського землетрусу 1966 інтенсивність дорівнює 8 балам, а магнітуда 5,3). Зв'язок між магнітудою (М), інтенсивністю (J про ) і глибиною вогнища (h) землетрусу виражається співвідношенням вигляду: J про = вМ — nlg h + З , де коефіцієнти в , n і З визначаються емпірично і декілька міняються від району до району.
В деяких країнах використовуються ін. С. ш., наприклад в Японії — 7-бальна. С. ш. застосовуються для вивчення зовнішнього ефекту землетрусів, складання карт ізосейст, при сейсмічному районуванні і мікрорайонуванні території.
Літ.: Шебалін Н. Ст, Співвідношення між балльностью і інтенсивністю землетрусів залежно від глибини вогнища. «Бюлл. Радого з сейсмології», 1957 № 6; Горщиків Р. П., Шенкарева Р. А., Про кореляцію сейсмічних шкал, «Тр. інституту фізики Землі», 1958 № 1 (168); Назаров А. Р., Дарбінян С. С., Основи кількісного визначення і інтенсивності сильних землетрусів, Ер., 1974.
