Сезонність виробництва, нерівномірність вироблення продукції протягом року, пов'язана з сезоном . Виражається в підйомі, скороченні або повному припиненні виробництва в окремі періоди року. Сезонність існує у ряді галузей промисловості: м'ясною, молочною, рибною, харчовою, лісовою, а також в будівництві, сільському господарстві. С. п., хоча і виникає під впливом кліматичних умов, у вирішальній мірі залежить від способу виробництва. У міру розвитку техніки і транспортних зв'язків створюються можливості для подолання С. п. У капіталістичних країнах у формі С. п. виявляється хронічне недовантаження проїзводствених потужностей. У дореволюційній Росії більшість галузей промисловості носили сезонний характер. При соціалізмі С. і. успішно долається. Так, в СРСР легка промисловість випускає всіляку продукцію залежно від сезону, в той же час її підприємства працюють впродовж всього року. Зменшується С. п. в харчовій промисловості СРСР (цукровою, консервною, масложировою, винарем і ін.). Плодоовочева консервна промисловість, окрім традиційного літнього асортименту продукції, виробляє обідні, заправні консерви і інші напівфабрикати з овочів і плодів, що зберігаються в осінній і зимовий періоди. Це дозволило організувати цілорічну роботу консервних підприємств і понизити собівартість продукції. Практично немає сезонності в хлібопекарській, кондитерською, макаронною і інших галузях харчової промисловості, що використовують сировину, прошедшєє промислову переробку. С. п. в цукровій промисловості пов'язана з технікою зберігання цукрового буряка. Подовження періоду переробки збільшує втрати її цукристості. У цій галузі сезонність зменшилася у зв'язку з переробкою очеретяного цукру-сирцю, що ввозиться з Куби, використанням в ряду районів замороженого буряка. С. п. існує в окремих галузях харчової промисловості у зв'язку з нерівномірним вжитком готової продукції (безалкогольних напоїв, мінеральної води, пива, морозива). У соляній, рибній промисловості, а також в переробці риби С. п. залежить від кліматичних умов і зменшується у міру розвитку транспортних засобів і техніки виробництва. Зменшується сезонність в будівництві, лісовий і інших галузях промисловості.
Подолання С. п. дозволяє збільшити випуск продукції, повніше використовувати трудові ресурси і основні фонди.
С. А. Судакевіц.
С. п. в сільському господарстві — залежність виробничого циклу від періодів року (сезонів), обумовлена біологічними особливостями культивованих рослин і що розводяться з.-х.(сільськогосподарський) тварин. У різні сезони для виконання з.-х.(сільськогосподарський) робіт потрібна різна кількість праці; виникає неоднакова потреба в робочій силі. С. п. найбільш характерна для галузей землеробства, де розрізняють наступні сезони: зимовий, весняної сівби, догляду за рослинами і сінозбирання, прибирання зернових, прибирання пізніх з.-х.(сільськогосподарський) культур і оранки зябу. У тваринництві, де розрізняють 2 сезони — зимовий і літній, С. п. виражена слабкіше. У цій галузі можна регулювати в часі певні біологічні процеси: розмноження, зростання і розвиток тварин; організувати вміст в одному місці великих груп худоби і птиці з врахуванням статевих і вікових ознак і господарського призначення; створити умови для одночасного (паралельного) виконання робіт по догляду за тваринами і здобуттю тваринницької продукції. С. п. в сільському господарстві СРСР зменшують раціональним поєднанням галузей, комбінуванням виробництва, механізацією трудомістких робіт створенням аграрно-промислових об'єднань, організацією виробництва продуктів на промисловій основі.
Літ.: Ліквідація сезонності виробництва на консервних і овочесушильних підприємствах, М., 1963; Судакевіч С. А., Особливості планерування і обліку на підприємствах консервної промисловості в нових умовах роботи, М., 1970.
