Севілья
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Севілья

Севілья (Sevilla), місто на Ю. Іспанії, центр провінції Севілья і історичної області Андалусия. Розташований на судноплавному р. Гвадалквівір, в 87 км. від побережжя Атлантичного океану, в центрі низовини Андалусськой 548 тис. жителів (1970, перепис). Важливий торгівельний і промисловий центр країни. Великий же.-д.(железнодорожний) вузол, морський порт (вхід в порт по каналу через бар Сальмедіна; основні гавані — Таблада і Муельес-де-лас-Делісиас; вантажообіг близько 2 млн. т ) : крупний аеропорт поблизу С. в Сан-Пабло. Харчовосмакова (тютюнові, виноробницькі, борошномельні, жирові для масла, консервні підприємства) і текстильна промисловість (в т.ч. переробка імпортного джуту і ін.), машинобудування (в т.ч. суднобудування); шкіряна, скляна, паперова промисловість.

  С. — крупний культурний центр.(центральний) Університет (почало 16 ст).

  В давнину С. (Гиспаліс) — центр іберійського племені турдетанов. Завойована римлянами (3 ст), стала значним торгівельним і культурним центром. В період арабського. панування (712—1248) в С. великого розвитку досягли ремесла (виробництво шовку, ювелірних виробів, кераміки); з 1026 С. була центром однойменного емірату. Відвойована у арабів, увійшла до складу королівства Кастілії і Леона. У 14—15 вв.(століття) з С. споряджалися військові експедиції проти Гранадського емірату. У 15 ст С. стала крупним центром суднобудування, торгівлі, мореплавання; з її гавані — Палоє — відправилася 1-я експедиція Колумба. Після відкриття Америки кастільські королі надали С. монополію колоніальної торгівлі. 15—17 вв.(століття) — період найвищого розквіту С.: по торгівельному звороту вона перевершила всі крупні європейські торгівельні центри; з 1504 по 1650 з неї було відправлено близько 18 тис. кораблів; зросло населення (з 45 тис. в 1530 до 300 тис. в кінці 17 ст). З початку 18 ст торгівельна монополія С. була скасована. С. — важливий революційний центр в іспанських революціях 19 ст В кінці 19 ст С. стає центром робочого руху. В період національно-революційної війни іспанського народу 1936—39 в районі С., захопленою в липні 1936 фашистськими бунтівниками, виникло вогнище партизанського руху.

  В старій частині С. — лабіринт звивистих і вузьких вулиць; регулярна забудова розвивається до З. і особливо до Ю.-В.(південний схід) Пам'ятники архітектури — мавританський замок Алькасар (з кінця 12 в.; багаточисельні добудови 14—16 вв.(століття)), готичні церкви 13—14 вв.(століття) (Сан-Ісидоро, Сан-Хильі ін.), позднеготічеський собор (1402—1506; купол — 1519: багаті збори іспанського мистецтва 16—18 вв.(століття)), «Каса де Пілатос» (поєднання мудехара з полум'яніючою готикою; кінець 15 ст — 1553), «Каса Лонха» (біржа 1583—98, за зміненим проектом Х. Би. де Еррери), церкви 17—18 вв.(століття) у стилі «чуррігересько». Провінційний археологічний музей (первісне, античне і вестготськоє мистецтво Іспанії), провінційний музей витончених мистецтв (іспанський живопис 16—20 вв.(століття)), будинок-музей Би. Е. Мурільо.

  Літ.: Никітюк О. Д., Кордова, Гранада, Севілья — древні центри Андалусиі [М., 1972]; Ortiz Munoz L., Sevilla eterna, Barcelona, 1973.

Севілья. «Ла Хиральда», дзвіниця собору, колишній мінарет головної мечеті (1184—1196, завершення — 1568).

Частина м. Севілья. На передньому плані — р. Гвадалквівір.