Севунц (псевдонім; справжнє прізвище Грігорян) Гарегин Севієвіч [21.1(3.2) .1911, с. Хидзореськ, нині Горісського району Вірменської РСР, — 13.1.1969, Єреван], вірменський радянський письменник, заслуженого на діяча культури Вірменської РСР. Член КПРС з 1932. У 1941 закінчив філологічний факультет Бакинського педагогічного інституту. Друкувався з 1928. Автор збірок розповідей «До землі» (1935), романів «В бухті» (1938, русявий.(російський) пер.(переведення) 1970) присвяченого життю і боротьбі робочого класу, «Полонені» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960), «Іранських нотаток» (1949), а також повістей і розповідей про героїзм радянських людей в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45. Повість «Проспект свободи» (1947) пізніше перероблена в роман «Тегеран» (книги 1—2, 1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1952) — про життя іранського народу, його національно-визвольну і соціальну боротьбу. Для цього твору характерні багатоплановість, драматизм сюжету, психологізм. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч : У русявий.(російський) пер.(переведення) — В'єтнамська весна. Путні нариси, М., 1963.
Літ.: Сарьян С., Післявоєнна вірменська радянська література (1945—1955), Ер., 1956; Історія вірменської радянської літератури, М., 1966.
