Свічників Михайло Степанович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Свічників Михайло Степанович

Свічників Михайло Степанович [18(30) .9.1881 — 26.8.1938], радянський воєначальник, військовий історик, комбриг (1935). Член КПРС з травня 1917. Народився в станиці Усть-Медведіцкой Області війська Донського (нині р. Серафимович) в сім'ї козачого офіцера. Закінчив Михайлівське артилерійське училище (1901) і Академію Генштабу (1911). У 1915—17 начальник штабу корпусу, полковник. Після лютого революції 1917 був вибраний солдатами начальником 106-ої піхотної дивізії. У начальник 1918 за завданням більшовицькій партії був військовим фахівцем у фін.(фінський) Червоній Гвардії і помічником головкому революційних військ Фінляндії. З травня 1918 командував 1-ою стрілецькою дивізією Петрограду. З грудня 1918 по березень 1919 командувач Каспійсько-кавказьким фронтом, потім служив в Казанському і Тульському укріпрайонах, командував Звідною стрілецькою дивізією. З 1922 на викладацькій роботі, з 1934 начальник кафедри історії військового мистецтва Військовій академії імені М. Ст Фрунзе.

  Соч.: Революція і громадянська війна у Фінляндії 1917—1918 рр., М., 1923; Тактика кінноти, ч. 1—2, М., 1923—24; Боротьба Червоної Армії на Північному Кавказі. Вересень 1918 — квітень 1919, М., 1926.