Світлотінь, розподіл світлих і темних зон на об'єкті, обумовлений формою і фактурою його поверхні, освітленням і що дозволяє зрітельно сприймати об'єм і рельєф. У живописі і графіці С. — розподіл різних по яскравості кольорів або відтінків одного кольору, що дозволяє сприймати змальований предмет об'ємним, оточеним свето-повітрянім середовищем. Градації С. (від найбільшої яскравості до глибокої тіні) залежать від характеру освітлення специфіки об'ємної форми предмету, його фактури і стану атмосфери. До можливостей С. прибігали вже античні живописці. С. і її теорія розроблялися майстрами Відродження (особливо Леонардо да Вінчі), і з того часу С. широко використовувалася художниками, у тому числі як один із засобів, що визначають емоційну виразність творів.
