Світлолюбні рослини, геліофіти, рослини, що виростають на відкритих місцях і не виносять тривалого затінювання; для нормального зростання їм необхідна інтенсивна сонячна або штучна радіація. Дорослі рослини світлолюбніші, ніж молоді. До С. р. відносяться як трав'янисті (подорожник великої, латаття і ін.), так і деревні (модрина, акація і ін.) рослини, ранньовесняні, — степів і напівпустель, а з культурних — кукурудза сорго, цукровий очерет і ін. С. р. мають ряд анатомо-морфологічніх і фізіологічних особливостей: відносно товсте листя з дрібноклітинною стовпчастою і губчастою паренхімою і великим числом устьіц. У клітках аркуша міститься від 50 до 300 дрібних хлоропластів, поверхня яких в десятки разів перевищує поверхню аркуша. По порівнянню з тіньовитривалими рослинами листя С. р. містять більше хлорофілу на одиницю поверхні і менше — на одиницю маси аркуша. Характерна фізіологічна ознака С. р. — висока інтенсивність фотосинтезу.
