Свеви, свеби (лат. Suevi, Suebi), збірна назва ряду німецьких племен (семнони, гермундури, квади і ін.), що займали в 1 ст до н.е.(наша ера), — 2 ст н.е.(наша ера) басейн Ельби, Майна, Неккара, верхнього Рейну. Вперше описані Цезарем, який в 58 до н.е.(наша ера) завдав поразки С. на чолі з Аріовістом, що перейшов близько 71 до н.е.(наша ера) Рейн і що намагався влаштуватися в Галії. Згодом (після Тацита) назва «З.» витісняється в джерелах назвами окремих племен свевськой групи, але не зникає остаточно. Воно часто додається до квадам, що заснував на початку 5 ст своє королівство в Північно-західній Іспанії («Північне королівство»). Нащадками С. (зокрема, семнонов) були, мабуть, алемани (шваби).