Сарду (Sardou) Вікторьен (7.9.1831, Париж, — 8.11.1908, там же), французький драматург, член Французької академії (1877). Автор багаточисельних п'єс — водевілів і «комедій інтриги» («Мушачі лапки», 1860), псевдоісторичних комедій («Мадам Сану-дружин», спільно з Е. Моро, пост.(постанов) 1893, видавництво 1907, русявий.(російський) пер.(переведення) 1894), побутових драм і «комедій вдач» («Сім'я Бенуатон», 1865; «Рабагас», 1872), мелодраматичних п'єс на історичні теми («Батьківщина!», 1869, в русявий.(російський) пер.(переведення) «Вітчизна!», 1872) і ін. Неглибокі, з ефектними ситуаціями і дотепним діалогом, п'єси С. мали значний успіх у міщанського глядача. Їх злободенність і деяка сатирична гострота стримувалися апологетичним затвердженням основ буржуазного суспільства. На сюжети п'єс С. написано декілька обпер, у тому числі «Флорія Тоська» Дж. Пуччині (1900). П'єси С. ставилися на російській і радянській сцені.
Соч.: Théâtre complet, v. 1—15, P., 1934-61.
Літ.: Історія західноєвропейського театру, т. 3, М., 1963; Mouly G., La vie prodigieuse de V. Sardou, P., 1931.
